věta em ucraniano:

З'ясувалось, що мені не вдається придумувати цікаві речення про ядерну зброю.

Це речення незрозуміле.

В Радянській Росії речення пише тебе!

Дитяча порнографія незаконна в більшості країн, але Саеб хоче, щоб я придумував про неї речення.

Друге речення було таке саме довге.

Tatoeba: Речення, речення і ще раз речення.

Я, бля, не знаю, як перекласти це речення, сам перекладай, нехай кожен розгрібає власне лайно.

Треба мати багату уяву, щоб придумати речення та внести їх сюди.

Тобі варто перепетисати це речення. Воно не має сенсу.

Будь-яке речення, що починається «Я не расист, але», найбільш імовірно буде справді дуже расистським.

Будь ласка, поясніть мені це речення.

Татоеба: у нас є речення, старіші за вас.

При написанні речення, його зазвичай починають з великої літери, і закінчують крапкою (.), знаком оклику (!), або знаком питання (?).

Перші речення його промови я ще міг зрозуміти, але решта була, як татарською.

Велика літера використовується на початку речення.